Як лектор узяв участь у циклі тренінгів професійного розвитку для науково-педагогічних працівників Університету Короля Данила: провів дві лекції (13 і 16 січня 2026 року), присвячені темам, які хвилюють кожного сучасного викладача й дослідника, але на які не завжди вистачає часу в щоденній академічній рутині.

Перша зустріч була присвячена темі “Наукової траєкторії сучасного викладача-дослідника: нові ролі, нові очікування“. У своєму виступі свідомо намагався змістити фокус із формальних вимог і зовнішніх маркерів успіху до сенсу, внутрішньої мотивації та реального дослідницького досвіду. Говорили про важливість не піддаватися мінливості «модних» трендів у науці — тих, що швидко спалахують і так само швидко згасають, не залишаючи після себе ані сталих результатів, ані дослідницької глибини. Окремо зупинилися на прориві технологій на основі штучного інтелекту та їхньому впливі на наукову діяльність: як на дослідницькі практики, так і на академічну культуру загалом.

Наголосив на переході від формальних ознак наукової кар’єри до змістових показників. Сьогодні вирішальним стає не кількість дипломів, сертифікатів чи відзнак, а накопичений дослідницький досвід, участь у проєктах, здатність працювати в командах і бути відповідальним за свій внесок у спільний результат. У цьому контексті говорили й про таксономію авторського внеску CRediT як інструмент чесности, прозорости та коректного розподілу відповідальности в наукових публікаціях.

Окремим блоком порушили тему відкритої науки: її ключових складників, переваг і викликів, а також питання наукової комунікації та видимости вченого — через блоги, соціальні мережі, персональні сайти й інші відкриті платформи. Не оминули увагою і дослідницьку культуру — як персональну, так і інституційну, адже без неї жодна мотивація не витримує довгої дистанції.

Також говорили про зміни на законодавчому рівні, зокрема про підходи до обліку наукової роботи, і про те, наскільки важливо не звести науку до формального «порахувати». У фіналі повернулися до базових запитань: що насправді впливає на успіх наукової кар’єри? Моя відповідь — спроможності: ресурси, процеси й пріоритети, а також власна мотивація та розуміння сенсу того, що ти робиш.

Друга лекція в межах цього ж циклу присвятив темі “Сучасні тренди в професійній діяльності викладача вищої школи“. Йшлося про зміни, що вже відбуваються тут і тепер. У фокусі уваги — п’ять взаємопов’язаних трендів, які формують нову логіку університетської освіти.

Перший тренд — освіта на основі розвитку сильних сторін і талантів особистости. Сучасна освіта поступово відходить від моделі «вирівнювання всіх під одну планку». У центрі — таланти, сильні сторони та унікальний потенціал особистости, розвиток яких забезпечує стійку мотивацію, глибше залучення й вищу результативність навчання.

Другий тренд — клієнтоорієнтована освіта. Йдеться не про споживацьку модель і не про зниження академійних вимог. Клієнтоорієнтованість у вищій освіті — це усвідомлення того, кому університет надає освітні та інші послуги, і робота з очікуваннями на рівні узагальнених портретів вступника, випускника та викладача. Саме така логіка задає рамку якости, відповідальности й результативности освіти.

Третій тренд — диджиталізація та інтеграція штучного інтелекту в освіту. Цифрові платформи й ШІ перестають бути лише «додатком» до навчання — вони стають повноцінним середовищем освітнього процесу. Ключовий виклик полягає не в заборонах, а в усвідомленій, етичній і педагогічно доцільній інтеграції технологій.

Четвертий тренд — інклюзивність освіти, яка сьогодні вже є стандартом якости освітніх послуг.

П’ятий тренд — баланс між технологійними інноваціями та людською взаємодією. Попри стрімкий розвиток технологій, вирішальною залишається жива людська взаємодія в навчанні, викладанні та оцінюванні. Технології мають підсилювати педагогічну присутність, а не витісняти її.

Ці зустрічі стали для мене ще одним підтвердженням того, що сучасний викладач — це не лише носій знань, а професіонал, який проєктує освітній досвід, працює з очікуваннями й відповідальністю, поєднуючи інновації з людяністю.

Щиро вдячний колегам Університет Короля Данила за живу, уважну та професійну розмову, відкритість до складних тем і готовність до переосмислення власних практик. Саме в таких діалогах наука й викладання стає простором мислення, відповідальности й цікавої траєкторії викладача-дослідника.

Презентаційні матеріали до лекцій: 

Наукова траєкторія сучасного викладача-дослідника: нові ролі, нові очікування.

Сучасні тренди в професійній діяльності викладача вищої школи.