18 березня на запрошення Vita Kostiuk узяв участь у дискусійному клубі, організованому Агенція розвитку громад “Інтонація ЗМІН” та Рух Єдині. Як спікер презентував тему «Що робити з фемінітивами: їх (не)можна й (не)треба вживати?»
У фокусі розмови:
— жінки — це не завжди стюардеси, покоївки, доярки, медсестри, танцівниці, перукарки, прибиральниці …;
— коли жінки входять у професії, мова створює відповідні назви;
— Український правопис (параграф 32) фіксує суфікси для творення фемінітивів;
— активізація фемінітивів пов’язана зі змінами в суспільстві та мовній практиці;
– офіційно-діловий стиль української мови зазнає трансформації й використання фемінітивів є лише частиною цієї трансформації.
Стереотипи, які обговорювали:
— суфікси-к-, иц- та ін. виражають значення зневажливости в утворених фемінітивах;
— лише стилістика мови дає право вибору використання фемінітивів;
— важливо підкреслювати не стать жінки, а її статус, досягнення;
— «одна дія — одна назва».
Тож варто пам’ятати, що мова — відображення наших переконань!

Покликання на презентацію https://ekhsuir.kspu.edu/items/b5fa963d-594d-4e73-a055-1e38de370751.

Більш докладно читайте на статтю на онлайн-платформі “Єдині”.

Інформація про захід у фейсбук

Наукова публікація: Омельчук , С. (2025). ІНСТИТУЦІЙНІ ПОЛІТИКИ ВИКОРИСТАННЯ ФЕМІНІТИВІВ У СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИУкраїнський Педагогічний журнал, (2), 81–93. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2025-2-81-93